КЕНДЯ, ДІ,
Кендя, ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, дів.
1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72.
2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 235.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КЕП, КЕПА И КПА, →← КЕНДЮШОК, ШКА,